І літо вже пройшло, як не було,
Промчалось, ніби один день.
Стільки вже днів щасливих відпливло,
Скільки відтьохкав соловей пісень?
Цвіла земля у зелені та квітах,
У барвах літа красувавсь наш край.
Осипався давно вже цвіт на вітах,
Прийшла пора збирати урожай.
Прийшла пора туманів синьооких,
Грибних дощів, холодної роси.
Пора достиглих яблук жовтобоких,
Осінньої казкової краси.
Позаду залишилось «наше» літо,
Ніхто не знає, як же його жаль.
І де тепер мені свій сум подіти?
Куди сховать непрохану печаль
28.08.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Валентина Рубан