Неначе зачарований дивився,
І ні на мить не зводив ти очей,
А я тебе молила: «Швидше, швидше»
Зроби це в вирі спасівських ночей.
Ти завмирав, вона уся тремтіла,
А я просила знищити в цю мить…,
Торкнутись до схвильованого тіла
Бо неможливо далі ось так жить…
Ти зволікав, а я уся палала…
Терпіти більше не було снаги
Коханий, як же я тебе благала,
Зігнати швидше муху із ноги.
28.08.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804769
Рубрика: Гумореска
дата надходження 29.08.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч