Ой красуне, черешенько, чом листя скидаєш,
Все не спиш, і ранесенько, сонечко стрічаєш,
А воно, все нижче й нижче, промінці лукаві,
Ох, ця осінь, ближче й ближче, всі ранки в тумані.
Дрібний дощик часто скаче….Та й так веселиться,
На черешеньці моїй, укотре засріблиться,
Скрізь прикрасить зжовкле листя й трави ледь багрові,
Мов намиста в чорнобривців, а айстри чудові.
В капелюшках кольорових, як ота веселка,
Похилила голівоньку, трава молоденька,
Ой красуне, черешенько, не сумуй хороша,
Бо до мене, теж йде осінь, на висках пороша.
Зустрічаймо цю панянку, хай фарби підкине,
Хоч шкода, на душі сумно, ой, час швидко плине.
29.08.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2018
автор: Ніна Незламна