Не жалкуй за втраченими днями.
Так, вони пішли, та не дарма.
Не жалкуй за ніжними ночами,
Хоч в майбутньому, можливо, їх нема.
Не жалкуй за тим, що не здійснилось.
Просто йди і все здійсни сама.
Не жалкуй за тим, що лиш наснилось...
А в реальності - лише сумна зима.
Жалкувати, й справді, - марна справа.
І попереду, можливо, - день новий.
Хоч надій багато поховала,
і сьогодні сумно так - хоч вий.
Не жалкуй. За чим тут жалкувати?
Ти прийшла, ну, а колись підеш...
Неможливо знову покохати -
Що ж, у чомусь іншому - знайдеш.
(Альона Хомко, 2018)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804902
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Альона Хомко