"На все свій час, - на все свій час ..."
Нам жителі планети,
Бо юність, зрілість, старість
Лиш одна
Й карбує час на кожен раз
Одні лиш еполети.
Не гоже в віці зрілому нікому
Чистий папір "марати" ,
Акі молодому.
Ті відчуття, що юнь дає
Не відтворити вже
Пеньку старому.
Бо інший вимір, царина
І не зрівняється вона
З тим чистим, юним почуттям,
(яке відоме звісно нам),
Та не вернути вже тогО,
Що у сімнадцять відцвіло.
"На все свій час, - на все свій час ..."
Тож не смішіться, прошу вас,
Адже не можна в зЕлен гАю
Зимою назбирать розмаю ...
28.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804975
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2018
автор: Олекса Терен