Погляд затримавсь на диску сонця,
Що круглим шаром в листі горів.
Сипнула доля до серця перцю:
"Не любив ти мене, не любив".
Душа ридала в сутінках ночі,
Сльоза змивала кохання слід.
Слова солодкі, мов поторочі,
Збирали в грудях холодний лід.
Викотивсь місяць, завис на стежці,
Що так й не стала одна на двох.
Блукає смуток в срібній мережці,
Губиться в мріях, що довжать крок.
30.08.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2018
автор: Валентина Ланевич