Кілька раз, сідаю писати і не знаю,
Як почати? Різні сюжети перед очима,
Тисне в грудях, серцебиття я відчуваю,
Чомусь холодно, мов стою перед дверима.
Десь гублюся, бо їх занадто, так багато,
Відчинить?То можливо я в палац потраплю?
І що в ньому? А чи журба, чи якесь свято?
Тисне в скронях, все ж сміло, поріг переступлю.
Блукав погляд, ой,чомусь так тихо – тихо,
Лежить книга, а з неї, немов сяйво сяє,
Як дитя, я радію, що знайшла не лихо,
Слова- скарб, вже натхнення тут давно дрімає.
В душі трепіт, до рук беру чарівну ручку,
Світлий промінь, враз на чистий аркуш лягає,
Я запрошую у гості Музу – подружку,
Хай вона, все ж підтримає, допомагає.
Пахне чай, парує, солодощі на столі,
Знайшла знову слова і пишу прози, вірші,
Я так вдячна подружці, за натхнення усі,
Я під сонцем щаслива, теплота на душі.
Серпень 2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2018
автор: Ніна Незламна