***
[i]Иншої[/i] не маємо роботи.
[i]Ирій[/i] залишають журавлі.
Чую за [i]индиками[/i] жалі,
[i]иклами[/i] лякають бегемоти,
[i]чоколаду[/i] мало у болоті,
і нема [i]етеру ув[/i] селі.
***
Розумаки! І куди вже далі!?
У Содомі панікує Лот.
З точки зору етики й моралі,
поки осягаємо скрижалі,
ми є найлютіші із істот.
***
Не умію як умів донині
оцінити жаб і журавлів.
Жаль, немає, як зоїл хотів,
у «Червоній книзі» України
як і у граматиці – «жабів» .
***
Кусають оси і собаки.
Лікує вкушене краса.
Жаліє скошене коса.
А як боїшся залізяки,
не зазирай у небеса.
***
Не чекай свободи – ані завтра,
ані у майбутньому, щодня,
поки смолоскип нічної варти
задуває, нації не варта,
українофобська комашня.
***
Є іще надійна мімікрія.
У підпіллі, а не у бою
оживає віра і надія...
А вівсяна «зоотерапія»
Юґи й К° угледіла змію.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805213
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 01.09.2018
автор: I.Teрен