Раніше, я тебе не помічала
У натовпі…Пробач…
Скажи, чому тепер приніс ти
Любов, а з нею сто невдач.
А може, ти – страшна примара,
Яка знайшлась в моїх думках,
Я вмить у тебе закохалась,
Любов’ю на семи замках.
Юність моя на порозі,
Б’ється серце, кохання шукає,
Озоветься до тебе луною,
Воно вічно тебе гукає..
Спокушаєш мене своїм поглядом,
Відділяє від інших думок
Ох чому, ж спокій свій розміняла я,
Юність, щастя на мить помилок?
Тобі дякувать буду вічно,
І безмежно, шалено кохати,
Бо навчив ти мене любити
І навчиш тепер забувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч