Не люблю я ринок, він як плаха,
Тут життю складається ціна...
Он змарніла жінка-бідолаха
Буги-вуги, п'яна, витина.
З магазину музика безплатна
Сколихнула захмелілий дух,
Вліво-вправо хилить бідне плаття,
Жінки вид пошкрябаний припух.
Пасма сірі хмарою нависли
На серпи опущених повік.
Обминають люди танцюристку,
В кожного базар у голові.
Музика хазяйського продмагу
Звеселяє серце жебракам...
І танцює жінка до упаду,
Є робота стегнам і рукам.
А сама худенька - де ті стегна?
Де ті руки - кволі гілочки,
Буги-вуги кров шумить у венах,
А навколо ціни - як свічки.
Може, гривню хто захоче дати,
То вогню добавить...От біда,
Бийте в дзвони - це ж невтішна Мати
На виду у світу пропада!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805374
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2018
автор: Іван Демченко