В четвертий день вересневий
Як тиша приспала ліс,
Як води сіро-сталеві
Купали ще верболіз,
Як осінь жовто-багряна
Торкнулася пензлем віт,
Удосвіта, дуже рано,
З’явилось дитя на світ.
Раділа йому родина,
Бо ж дівчинка, мов зоря,
З ім’ям святим ВАЛЕНТИНА,
Взялась життя підкорять.
Й взяла не одну вершину,
Скупа була на слова,
Трудилася, жить спішила,
І мудра, немов сова.
У день 70-річчя,
А це крутий Ювілей,
Здоров’я тобі – довічно
І щастя, й добра, але…
Було щоб всього багато,
Так як і родинних свят.
Загляне хай мир у хату
На ще одні сімдесят!
4.09.2018.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805514
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.09.2018
автор: Ганна Верес