Сонце у вересні тішить серпневою зрадою.
Осінню гріх покохати, чи скажете – «ні»?
Я мимоволі у снах наші зустрічі згадую -
Й серце радіє, що ночі вже довші за дні!
Видалась осінь закоханим надто багатою
Стиглі уста спопеляла зрадливо умить
Ваше мовчання порівнюю часто зі стратою
Тільки вона назавжди, а не завжди болить
Жовтень зібрався лякати дощів прохолодою,
Листя пожовкле у вальсі для нас закружляв.
Ви проштрикнули наскрізь моє серце не вродою -
В посміху щирім все теж забавне немовля…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2018
автор: Тарас Слобода