Людьми і часом дерті стіни…

Людьми  і  часом  дерті  стіни,
Квадратик  неба  угорі,
Чавунні  ноги  топчуть  глину
У  цій  загубленій  дірі.
Охриплий  подих  ходить  лунко.
Як  Бога  хочеться  води…
Не  за  борги  –  за  іншу  думку
Я  був  відправлений  сюди!
Буває,  хтось  спокусу  кине:
-  Покайся,  грішнику,  та  йди…
Я  краще  Господа  зустріну,
Ніж  зраджу  совісті  труди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805628
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 05.09.2018
автор: rutzt