Прохолодою ранок дише.
Вітер чисту росу збиває.
Осінь дивну картину пише.
Чарівніших за цю, не буває.
Золотими гаптує нитками
Лист, що падає десь в саду.
Накриває туман намітками.
Все, що трапиться на виду.
Осінь квітами щиро дурманить,
Що так рясно іще цвітуть.
Теплі дні нас усе кудись манять…
Та вже швидко вони відійдуть.
05.09.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805644
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.09.2018
автор: Валентина Рубан