Радість, сум, зустрічі й прощання
Усе із часом зникне в небуття,
Тьмяніє все, забудеться й розтане
Любов лиш - вічне почуття.
А за любов – віддати все не гріх,
Не жаль, не шкода, (щирій лиш любові)
Чого ж сумую я вже котрий рік
Чи помсти хочу я: за зраду – крові?
Кому душа моя віддатися бажа?
І в кому я шукати щастя буду?
Мораль у вчинку кожного – одна
Мабуть, тебе ніколи не забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч