Щоб зірку впізнати,
Треба зіркою бути,
Щоб в ній пролунати,
Її щоб почути!..
Палай, моя зірко!
Палати не страшно,
Люби мене гірко,
Люби недосяжно!
Я вірю в суцвіття,
Я космос плекаю,
Я тисячоліття
Твій вибух чекаю...
Взірвешся жахною,
До себе поманиш,
І вже не ясною,
А чорною станеш.
І не роз`єднати,
Повік не розкути!
Щоб зірку впізнати,
Треба зіркою бути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805674
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2018
автор: Протоієрей Роман