Прийшла така пора, нема про що писати.
І зір мій затуманений, неначе я у млі.
У кожного письменника таке не раз буває.
Що хочеться творити,
Але думки не ті.
Як важко передати
Душі моєї стан.
Як тему підібрати
І як мені сказати.
Ось, як же передати все те читачу.
І гарні наче рими.
Слова ідуть в рядок.
Але, про що пишу я.
Який у цьому толк?
Що вся це писанина?
Що може поміняти?
Що можу я сказати?
І як це передати…
У кожного буває,
Що місця вже немає,
Що все настільки важко,
Так душно, так байдуже.
Не пише вже рука,
Не дума наша голова,
Ось наче вже кінець…
Так ось, щоб трохи хоч сказати в толк.
Не забувай про себе.
Робота, як кажуть, то не вовк,
Бо й відпочити треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805685
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2018
автор: Денисенко А.