[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TpwsWJb8twY[/youtube]
Замріяно дрімає пізнє літо.
До осені лишився тільки крок.
Чому у сум тепло вже перелито?
Ще жоден не злетів з дерев листок.
Закуталось ти в пелену туману,
Обсіли й заморочили думки.
Свою тривожиш душу ти зарано..
Не слухай, що торочать язики..
Що буцімто зима прийде невчасно,
Забудуть люди про тепло твоє.
Але ж ти зараз ще така прекрасна,
А літо бабине візьме іще своє.
Чому мені ховаєшся під комір?
Моє тепло разрада тобі, так?
Чи бачиш у очах зелений колір,
Вуста мої приймаєш ти за мак?
Від тебе я взяла якусь частинку:
Родилася у літній твій розмай,
І вибрала найкраще - серединку.
Ми родичі з тобою, так і знай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805728
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2018
автор: Н-А-Д-І-Я