Як дві троянди на кущі одному,
Ми радість розділяємо і втому,
Переливаємось єдиним соком,
Здіймаєм в небо голови висо́ко,
Прокинувшись зі сну на сході сонця.
В дзеркальних росах сяють нам віконця,
Омиті літо-грозами, дощами.
Розгойдані життєвими вітрами.
Сплітаємось в обіймах, поцілунках,
Даруємо тепло у візерунках —
Обидві квітки, на одній стеблині,
Сплели дві долі на одній стежині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2018
автор: Lana P.