Лишилось нам всього лиш двісті років…
Ми вимираєм стрімко як народ!
Шануючи чужих усе пророків,
втрачаємо свій генетичний код.
Розходимось по світу манівцями,
життя кладемо із вини катів…
Самі ніяк не прийдемо до тями,
шукаючи незвіданих світів.
На сполох бийте, щирі українці,
гуртуйтеся навколо Кобзаря.
Інакше одоліють нас чужинці,
бо згаснемо як вранішня зоря!
07.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805788
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2018
автор: Олександр Мачула