[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JfRP-0fV32A[/youtube]
По небу лелеки
Летять так далеко:
Над лісом, над полем,
Над рідним селом.
Дивлюся за обрій,
Утратила спокій -
Лелека махає
До мене крилом.
А серце тріпоче,
Прощатись не хоче,
Та літо забрали
З собою вони.
А слі́дом йде осінь
І сонечка промінь
Ховається в хмарках
Чекати весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2018
автор: Ольга Калина