Пам'яті КОРЕНІВСЬКОГО СЕРГІЯ ПЕТРОВИЧА,
який загинув 6 серпня 2014 р у зоні АТО, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, присвячую:
Не журися, матусю, за мною
І змирися з цією бідою:
Не хотів я цей світ залишати,
Не хотів я тоді помирати.
Та проснулась підступно недоля -
На те була у Господа воля.
Я став Ангелом світлим небесним,
Вір, що я навесні ще воскресну
Та й постукаю в рідне віконце:
-Подивися всміхається сонце.
Це промінчиком з неба злетів я,
Зустрічай вже, матусю, Сергія,
Обніми, як раніше синочка..
Є у тебе невістка, ще й внучка.
Хай пригорнуться мої рідненькі
Й звеселятимуть твоє серденько.
І своє не край серце щоднини,
Посади під вікном ти жоржини.
Хай вони нагадають про мене.
Не журися, не плач, моя нене.
В сни я буду ходити до тебе
І завжди захищати із неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805817
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2018
автор: Ольга Калина