Життя за волю

Межа  засохлого  поля,
глухі  солов'ї  в  гаях...
Віддала  життя  за  волю,  
пішла  по  засохлих  полях.

Відбитки  чужих  печалей
і  осуд  чужої  любові...
Ми  виграли,  чи  програли?  -
Засумнівалися  знову.  

Які  ж  ми  у  Бога  простенькі!
Та  ми  ж  просто  щастя  хотіли...
Тягнули  долоньки  маленькі
і  синього  птаха  ловили.

Чи  час  нарікати  на  долю?
І  в  чому  нам  винен  той  птах?
Життя  віддавати  за  волю
це  -  вибір,  це  -  вчинок.  Це  -  шлях.

Чи  довго  б  ще  в  піжмурки  грали
із  долею  дурні  сліпі?
Життя  за  волю  віддала,
та  й  далі  пішла  собі.

По  волі,  по  світі,  по  травах.
Каміння,  поля,  болота...
Себе  на  життя  обікрала.
Є  воля.  Немає  життя.

                       29.08.18.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805828
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.09.2018
автор: Di Agonal