Присіла у полі, на мокру травицю,
Навколо цвіркоче ансамбль цикад.
А п'яти лоскоче пухнаста пшениця,
Із літньої кухні летить аромат.
Чомусь пригадалось, як мати співала,
Чомусь пригадалось, як маки цвіли...
Згадалось, як щиро я тут покохала,
Як з квітів вінки на Купала плели.
Тікали вночі у безкрайнєє поле,
Лягали в траву і дивились на зорі.
Чомусь пригадалась самотня тополя,
Як їли грушки у маленькій коморі.
Як брат збудував дерев'яну альтанку,
А тато сидів і потягував люльку,
Чомусь пригадалась над ставом тарзанка,
І як ми збивали зі стріхи бурульки.
Матусина пісня злетіла над полем,
Дитячі сліди поросли бур'нами,
Зігнулась старенька, самотня тополя,
Понищена часом, дощем і вітрами.
Лягла просто неба на мокру травицю,
Вслухаюсь у пісню ансамблю цикад.
А тіло лоскоче пухнаста пшениця,
У спогадах в'ється смачний аромат.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805876
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2018
автор: Sukhovilova