І осені сльозлива неминучість
Торкається задумливих дібров...
Нас не міняє час, нас не міняє мудрість -
Змінити може тільки нас любов!
Тільки вона - божественна, лірична,
Журлива, як в урочищах ключі,
Тільки вона - незаймана і вічна,
Вертає юність стомленій душі!
В ній всесвіт і життя одного
слова,
Зоря, що осіняє довгу путь,
Вона завжди була і є Христова,
Бо жертвенність - її природна суть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805899
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.09.2018
автор: Протоієрей Роман