Свіча

Життя  -  свіча,  не  кожен  зрозуміє:
Гарячий  віск  і  довга-довга  нитка.
Запалиш  -  світло  є,  приємно,  гріє,  -
Чудова  річ  у  нашому  спожитку.

Життя  горить  -  не  кожен  визнає  це.
Що  світло  й  тіні  на  стіні  та  стелі
В  кінці  згорають,  жаль,  але  живцем...
І  залишають  тишу  у  оселі.

Життя  -  свіча,  живи,  гори  красиво,
Щоб  не  нагадував  собі  мерця.
Світи!
Аж  доки  залишатимуться  сили.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805929
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.09.2018
автор: Виктория Пташинская