Чарують літо
жар-очі айстр...
А вечір
вабить матіолу
Цвіркунчики таїнно
рай-струн
Торкнулись:
в сивину схололу
Туман заніжений заплакав
Щемливим щастям надвечір’я...
І маки...
сколихнулись маки,
В сердечнім храмі
папрозір’ям.
— О, Доленько,
ти злий ці чари,
В аорти
стежиночок життя,
Де арфа
сумеренно марить,
Де тіні мрії
шелестять.
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806241
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.09.2018
автор: *SELENA*