На моїй роботі,показуючи світлину,зі словами:"Я тут живу!"-до нас звернувся молодий боєць,який мав військову виправку і красиве,засмагле обличчя.
Про себе розповів,що він- боєць ЗСУ,у минулому-доброволець із Правого сектора,на війні-із 2014року,зараз- у відпустці.
Ми із подругою шукаємо очима на світлині хоч якусь будівлю,хоча б окоп,а бачимо-поле,на якому лежать пакунки,уточнюємо:то-пляшки із запасами питної води,удалині видніється лісосмуга,яку так люблять називати на фронті-"зеленкою",за якою-противник.На цій відкритій місцевості живе наш герой.У морозну ніч,під час сну на карематі,що слугує за ліжко,у спальнику,що є постіллю армійця-у ньому можна також відпочивати у калюжі,в обличчя задував колючий,холодний сніг і він отримав обмороження.
Але бійці задоволені спальними мішками,вони водонепроникні,високої якості,захищають від спеки і холоду.
Також високої якості ножі-у ножнах знаходиться секрет,наплічники-з воєнним спорядженням,з індивідуальною аптечкою і потужні американські радіостанції.
Потім ми отримали хороший урок із сучасної тактичної медицини,правила якої знає кожен боєць,вони можуть знадобитися кожної секунди,хвилини.
(Далі буде)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806248
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 11.09.2018
автор: Зоя Енеївна