Ніколи не назвеш мене –коханий.
Про це мені лиш мріялось колись,
Шугати мене буде вітер рваний,
Що я цього від тебе не добивсь.
Та краще так, як пустота у серці,
Коли летять до тебе почуття.
Не закривай до мене лише дверці,
Я розумію, бо таке життя…
Лише часами, як нагряне туга,
Згадай, що є на світі той один,
Який шукав усе життя подругу,
Любив тебе, неначе рідний син.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2018
автор: Віталій Назарук