А я пройшлась в осінній день,
Життя усе згадала.
Яка ж ти доле є моя...
Яке життя настало...
А дощ змивав усі гріхи,
Невдачі,горе,болі...
Лице і ноги мив мені,
Змивав усі тривоги.
Він цілував і омивав,
Жалів і знов сердився,
То листопадом замітав,
То з долею сварився.
Осінній дощ,а може й злива...
Чомусь так хороше мені...
Хоч сивина уже не диво,
Так хочеться ще вмитись, в тім дощі.
11.09.2018р.
І.І.Пилипів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2018
автор: oskar