Вовчиця


Мені  здається  я  тебе  люблю
Але  почуй  уважно:лиш  здається...
Одного  дня  я  душу  одягну
І  вся  любов  як  марево  минеться.
Про  мене  в  снах  не  думай,не  гадай
Не  вмію  я  по-справжньому  любити
Дорогою  ітиму-не  впізнай
Чи  з  іншою  іди...Ми  будем  квити.
Самотнім  вовком  витиму  в  ночі
Найважче  тим  які  самі  по-собі
Цілуй  мене  наразі  і  мовчи
Вовчиці  важко  у  людській  подобі.
Хотіла  б  полюбити  назавжди
Все  бачити  рожевого  відтінку
Хоча  можливо  будеш  саме  ти
Тим  самим,що  з  вовчиці  зробить  жінку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2018
автор: Олінька