Шумлять дерева незвичайно,
Від них в повітрі новизна,
Здається співом величальним
Ця невдержима бірюза.
А тротуари синь безмежну
Кладуть в озонену емаль,
Тремтять рубінові сережки,
Красу приховує вуаль.
Упізнаю вас, іви, клени,
Вітаю молодість століть,
Що принесла свої знамена
У край розбуджених суцвіть.
Порошить думи вечір сивий,
Літа до обрію летять,
Та почерк молодості милий
Я ще не хочу забувать.
І низько кланяюся дневі
За те, що йде й турбот несе.
З усіх знамен оці зелені
Мені дорожчі над усе.
Упізнаю вас, іви, клени,
Вітаю молодість століть,
Що принесла свої знамена
У край розбуджених суцвіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806384
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.09.2018
автор: Іван Демченко