Помалу літо котиться під гору,
і довгий день згорає непомітно,
чудово в цю прекрасну тиху пору,
в саду помріяти, залишившись самітно.
В уяві райські острови у океані…
всміхається закохана в мене модель...
та я гоню чудні думки спонтанні —
читаю листування Меджі та Фідель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806602
Рубрика:
дата надходження 14.09.2018
автор: Микола Коржик