Дивлюсь на тебе і укотре
Занурююсь, в блакить очей
Й тону у них, неначе в морі,
Між хвиль розбурханих страстей,
І не противлюсь ані трохи,
Уже спасіння не знайти,
І серце втратило свій спокій,
І мить оця, уже не мить,
А сенс життя мого одвічний,
Моя Голгофа і мій хрест,
Якщо це гріх, тоді я грішний,
Та потонувши, все ж воскрес,
В твоїх очах... О, моя мила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806775
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ