Розбите скло

ʺНе  плачʺ  -  забула  я  сказати  грому,
Він  сам  не  свій  прийшов  посеред  ночі.
Загублений  у  колі  незнайомих,
Відчув,  що  плакати  на  самоті  не  хоче.
Відбитки  сліз  знайдуть  земні  нащадки,
Почують  голоси  вітрів  пророчих.
Ми  про  кінець  всі  знаєм  від  початку,
Та,  все  одно,  кожного  дня  –  відкриті  очі.
Розбите  скло  в  душі  ніхто  не  бачить,  
Лиш  музика  пронизливо  шепоче.
Знайти  б  у  серці  місце  для  пробачень,
Та  бути  сильними  не  вистачить  охочих.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806939
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2018
автор: Юлія Рябенко