Журавель сказав Слону: - Я літати так люблю!
Піднімаюсь в небеса - бачу стільки... Ой краса!
А ти ходиш день при дні. Чи політ сниться тобі?
Відповів Слон Журавлю: - Цвіт землі більше люблю.
Небо кличе і мене, та тут радію за тебе.
Легкість у твоїм крилі, важкий труд - в моїй ході.
Та віддячує земля. Тут політ мій - похвала...
за той труд, що я роблю.
Журавель вклонивсь Слону: - Я за труд тебе ціню.
Мене небо кличе, зве. Політаю для тебе!..
В світі кожному своє. Бережімо те, що є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806994
Рубрика: Байка
дата надходження 18.09.2018
автор: Надія Башинська