Утік і липень, і купальська ніч,
Та літо ще дрімало на покосі.
І сталася важлива в році річ:
Над ним схилилась жовтокрила осінь.
Із сірим і рясним важким дощем,
Із сивим, ніби дід старий, туманом,
Із золотим над річкою кущем,
І з вітром, що те злото поздуває.
Тоді безмежна синя вишина
Легеньким порухом те золото обійме…
То вересневий ранок починавсь.
За все удячні, літечко, тобі ми!
23.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807078
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.09.2018
автор: Ганна Верес