Не цілуй юних губ, коли в завтра взаємне не віриш
Не торкайся, хай інші тривожать ці мрії прісні
Залишайся у тіні, подалі, за крок до довіри
Бо не всі відчайдухи свої заспівали пісні
Скільки нас полягло на полях романтичної битви
Скільки паде іще - тільки Богу відому тепер
Тільки вени не ріж, бо сліди від кривавої бритви
Замалює лиш Бог, та чи гріх рятувати в четвер?
Я тебе украду, на свій ризик з гарячого пекла
Ти ще віриш, що й я, можу в Бога тебе боронить
Я не здамся, повір! Наша гра не даремно запекла
Зустріч ця не спроста - цілу вічність вартує нам мить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2018
автор: Тарас Слобода