Чомусь виходить
так, що людину треба,
коли вже нема.
* * *
Життя прекрасне,
в якому є і квіти.
Біля них - мама.
* * *
Ось,гуртуються
птахи та до вирію.
Дроти обвисли.
* * *
Лежала мама.
Думала,все...Та встала :
"Дає ще Бог дні"...
* * *
Танцює сонце
у чашці з теплим чаєм.
Не заважаю..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807134
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 19.09.2018
автор: росава