Як дивно у саду співає пташка!
Враз хочеться той спів намалювати.
Такий він дивовижний, наче казка.
І дзенькає немов аж сто дукатів.
Мій пензель вибирає колір нотки,
Я так хвилююсь: раптом не зумію?
Шукаю колір мрій із позолоти,
Натрапила поки на ностальгію.
Я знаю колір є – між нотним станом,
Як веселково забриніло живо.
Щоб не було, а я його дістану!
І намалюю схоже щось на диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807163
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 19.09.2018
автор: Шостацька Людмила