Вночі сьогодні холодно, роса
І де те сонце, що її осушить?..
О, Боже, ти завжди мене спасав -
Допоможи, бо ще пожити мушу...
А ластівки, мов ноти-стрибунці
Порвали всі мелодії на такти,
Жаль, запізнілі вірші мої ці
Не зможуть їм на перешкоді стати...
Усе спонтанно, все - поза хотінь
І поза мрій, і поза долі... поза...
Все - поза моїх злетів і падінь,
Де пишеться скупа житейська проза...
Вслухаюся у подихи землі,
У зморені передосінні кроки -
Болять їй наші втрати немалі
І сниться льодяний зимовий спокій...
Не хочу вже "колись", "нехай тоді",
Бо час летить, що аж душа німіє...
І де ж він ходить... диво-Аладдін,
В якого лампа є, що все уміє...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807169
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2018
автор: Наташа Марос