Сьогодні або колись -
Але усе пройде
Я не згадаю коли
і не згадаю де.
А поки топить ця повінь,
І пече цей вогонь,
Я тягну за собою повний
Смішних сподівань вагон
Візьми же уламок скла -
Говорить позаду чорт,
І я би його взяла,
Якби не надія, що
Від вогню лишиться зола,
І під іншим сонцем високо
Вода, яка розлилась,
Так само і висохне.
16.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807234
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.09.2018
автор: Тетяна Ященко