Щоб людину відпустити,
Треба ней перехворіти,
Щоб з цим болем вийшло те,
Що раніш горіло десь.
Може в серці, може ні,
Та й воно не треба мні.
Я тебе кохав — це факт,
І на жаль скінчилось так.
Та я зна — це все було,
Все було, та й загуло:
Десь у мареннях ночей,
Десь у подумках речей,
Десь у текстах і словах.
Може ти знайдеш мене
В мемуарах чи піснях
І згадаєш добрим словом,
Словом, що єднало нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2018
автор: Кирпичина з гори