Співа шкільний осінній сад
Багатозвуччям хору
Приємно так по нім ступать
У цю казкову пору.
Коли дерева де-не-де
Вдягають позолоту
І вітерець по них пройде
Візьме високу ноту.
Гнилиць галявина лежить
А понад нею бджоли
Цей незрівнянний аромат
Нам не забуть ніколи.
Верхівки яблунь в’язи гнуть
Такі веселі, п’яні
Бо в кроні їхній миготять
Нам яблука рум’яні.
Трава втомилася буять
І гнеться вже додолу
Мурашечки-трудівники
Ховаються під кору.
Співа шкільний осінній сад
А на дротах намисто
Пташки готові відлітать
Повз хутори і місто.
А поки не прийшла пора
Мов гості за столами
Пташки розкажуть й заведуть
Дзвінкими голосами.
Бо сонце гріє ще для них
І височінь без хмар
Такий от, осінь для усіх
Приготувала дар.
20.09.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807309
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч