Дівчина, що не читала казок

У  світі  невидимих  снів.
У  світі  відвертих  думок.
У  світі  несправжніх  кольорів,
Жила  дівчина,  що  не  читала  казок.

Вона  посміхалась  світанку,
Вдихала  аромат  кави.
Щаслива  була  з  самого  ранку,
А  серце  зігрівали  різні  забави.

Вона  ніколи  не  читала  казок…
Вона  створювала  їх  сама.
Із  тисячі  ідей  і  думок
Вибирала  найкращі  слова.

Її  уява  не  знала  ніяких  меж,
А  доброта  її  не  мала  кордонів.
Думки  викладала  серед    мереж,
Не  чикала  вона  поклонів.

У  своїх  казках  творила  щастя.
Кохання  плекала  у  них  не  дарма.
Вбивала  в  них  все  зло  и  нещастя,
Вона  вибрала  цей  шлях  сама.

Добро  у  світ  несла  в  словах,
Плекаючи  його  в  своїх  казках.
Ніжність  була  в  зелених  очах
І  не  було  страху  в  її  думках.

 Створювала  сильних  духом,
Як  принців,  так  і  принцес.  
І  все  йшло  шаленим  рухом
У  її  власному  світі  чудес.  

Не  зламна  сама  була,
Сміялась  в  обличчя  страху.
Для  всіх  у  світі  цім  жила
І  серце  не  знало  краху.

Творила  вона  шедеври,
Що  дивували  усіх  читачів.
Творила  цікаві  маневри
І  рятувала  життя  королів.  

Створювала  різноманітні  світи,
Що  розмаїттям  своїм  дивували.
Дорога  до  них  йшла  через  мости,
Котрі  всіх  красою    чарували.  

Хотіла  вона  змінити  світ.
Через  свої  казки  добро  несла.
І  навіть,  через  багато  літ
Надію  в  серці  своїм  зберегла.

У  світі  невидимих  снів.
У  світі  німих  думок.
У  світі  безлічі  кольорів,
Жила  дівчина,  що  не  читала  казок.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807359
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2018
автор: Рін