Наві що…

Ніжну  душу  скував  у  кайдани,
Для  бажання  поставив  капкан...
Очі  твої  -  то  злі  океани,
А  слова,  як  безжальний  вулкан...

Все  ж  я  вдячна  тобі  за  синочків,
За  моїх  пречудових  дітей...
А  між  нас...  пересохли  струмочки,
Від  мовчання  оглухлих  дверей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807363
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2018
автор: Батьківна