Ех, гуляй душа!
Полетіла вниз сорочка
Швидким ривком з тіла.
Ноги в танці пішли.
"Бабо! Ти здуріла"?
Почесав за вухом дід,
Плямкає губами:
"Я й забув, яке то те
Все було між нами.
Пам’ятаю, як складали,
Сіно ми на вишку,
Як водив туди по тому
Гарну молодичку".
Враз в Огапки руки в боки,
Стала в стійку рівно:
"Говори, Петре, без склоки,
Бо так трудно-гірко.
Ти скажи мені на милість,
Як таке ж стряслося?
Чи мені тієї хвилі,
Може, не моглося"?
"Що ти, бабо, розпашілась,
Як та піч у літі!
Ти любилася із Грицем
На ту пору в лісі".
21.09.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2018
автор: Валентина Ланевич