Вода з висот, волає
як високогірно! –
Тече, стіка у спраглі низовини…
Так благодать – тільки
в понижених – тихо покірних…
Ізп’єш Христа – погорда ляже
в домовину…
І – усміхнешся більш до Бога-Сина…
І – спрагнеш більшу міру віри,
Тихий і лагідний дитинно.
На слово- полюванні – рік за три:
Сто сорок – із засідки маю,
Бог тримає…
Не люблять біси, що їх штучки
помічаю.
Дух сильний – як з верху гори…
Вниз-вгору, мов через якісь завіси.
І біси теж, свої 5 коп.–
Аби цікавився гульвісами –
Писав для двієчників, про гульвісі.
І все як в лісі! Гуляють тіні, й дольні,
й всякі вісі!
Хитрять: дай райські їм шедеври…
Взнай бісів – знатимеш що люде…
Райські шедеври цим –
що специфічнії консерви:
Гниль тут – тож Живе Небо
в смак цим буде?
Обдумані, організовані,
винахідливі – ніхто й в уяві те не має –
хитрі і акуратні!
Так – ніби ходять на роботу:
В матер’ялі я – їм дай мої турботи…
Купляють, хвалять, страхають,
дбають – у лесть підібрати…
Раюй! – що хоч роби на небі –
лиш не буди цих во а́ді…
Президентів, резидентів, слуг народу,
єпископів, магістів з Лаври,
мафію духоментальну піднебесну,
наївну мафію земну – всіх во аді…
Прославляй Бога, забий банку на все,
Літай! тріумфуй, прослав ще себе!
Ти небожитель!Живи один ,
Люби Христа і Марію, ти цар,
Завісєть от царя, завісєть от народа? –
Раюй! – що хоч – не спускайся –
не буди цих во аді!!..
Тобі це нада??
Своїх душ зрадників??
Щасливих ментально в зраді??
І забудь ще й хреста і у крові Христа–
як реагуючі на блиску́ченькеє…
розбещененькії ,
розгнузданенькії,
в принаді!
Тобі більше будить-спасать цих нада??
Безвольників?Що падають–
н е м о ж у т ь н е п а д а т ь,
н е м а ю т ь в о л і Х р и с т а:
в менталі,
світське все,
не може не падать в зраду…
Керують біси! щонайобдуманіші,підступні,
організовані, акуратні…
Слуги ж народу – один другому:
ти хворий…
Починають здогадуватись,
точніше слова добира́ти…
Біси найорганізованіші,
найобдуманіші – тисячолітній досвід! –
найнеперевершеніші між земними,
тонкі й акуратні…
Конкретно і по-масштабно –
майже все знають!–
Хто і в якому масштабі
владу з рук вириває
в Старого Негідника, в Са́тана…
Кожен чернець і професіонал
Ума в Бозі
знає:
опутують,
вночі всівають – вдень винять:
що ось в тобі виявляють…
міри зміщують, відводять,
дурять, крадуть – мов корів до́ять –
І якби не Христос, Ісус-молитва і хрест –
то хто б всто́яв??
Люди ж – немічні, наївні, не знають:
що́ винаходять біси,
аби втертись в довіру…
Бійці мов ченці – послухом духівнику,
тверезі́нням, причастям і внутрішньо сильною вірою…
Стоїть хто – не ва́лить, не падає,
не залягає,
друзів тримає, в Христі духа дбає…
Христос перемагає!
Спас і Спасительниця – нам помагають.
Хто думає: щось знає, – отже,
нічого не знає.
14.4.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович