Багато бісів біля самолюбця,
Вони об нього, мов коти ті, труться,
І в рот йому потішно зазирають,
На шию і на голову сідають!
Тому всі самолюбці нещасливі,
Нервові, одинокі і плаксиві!
Ця вада спричиняє всі страждання -
І тільки щире, слізне покаяння
Розвіє хмари, відсіче кайдани,
І Божа благодать загоє рани,
І зійде на сердегу Божа Сила,
І дасть йому Любові білі крила!
О самолюбець! Годі сперечатись!
Господь вже близько -
Треба сповідатись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807463
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 22.09.2018
автор: Протоієрей Роман