Осінній вітер дихає підступно,
І золотом вкриває трави пишні,
Зніма вуаль зелену з абрикоси,
Берези, липи, яблуні і вишні.
І голоси птахів не тішать ранок,
Що потопає у в’язкім тумані,
Затихла і завмерла вся природа,
Дрімає все як у тяжкій омані…
А десь, пеньок трухлявий дивувався,
Що хоровод гриби ведуть навколо,
Та з під брилів лукаво посміхався,
І кликав завітати в смачне коло.
І ліс повільно кидає обнову,
Листків маленьких тихий снігопад….
Красою осінь все застеле знову,
У кожну душу прийде спокій мир і лад…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч